ЩОДО ПОСИЛЕННЯ ЗАХИСТУ ПРАВА ДИТИНИ

ЩОДО ПОСИЛЕННЯ ЗАХИСТУ ПРАВА ДИТИНИ

17 травня 2017 року Верховна Рада України прийняла, а 8 липня 2017 року   набрав чинності  Закон України  «Про внесення змін  до деяких законодавчих актів  України щодо посилення захисту  права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів».

З метою захисту прав дитини той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі, встановленому ч. 5 ст. 183 Сімейного кодексу України:  на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, або із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Аліменти на утримання дитини присуджуються  із дня подачі зави до суду, і є власністю дитини, тобто, неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

Також, неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів, та розпоряджатися ними відповідно до цивільного законодавства. Тобто, дитина у віці від 14 до 18 років, має право використовувати кошти, які є у неї на рахунках на власний розсуд та відповідно до власних потреб.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 182 Сімейного Кодексу України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», визначено прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 травня - 1426 гривень, з 1 грудня - 1492 гривні; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 травня - 1777 гривень, з 1 грудня - 1860 гривень.

Законодавець розширив перелік обставин, які необхідно врахувати судом при визначенні розміру аліментів на утримання дітей зокрема це: наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів ( п.3-1, 3-2 ч. 1 ст.182 СК України).

Чинне законодавство зобов’язує платників аліментів сумлінно виконувати свої обов’язки, оскільки у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Особи які звертаються до суду із заявою про оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи  зміну способу їх стягнення звільняються від сплати судового збору відповідно до  п. 3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судових збір».

Консультант Любарського районного суду

Валентина Ліснича